Небесні музиканти

Коли побачила їх - відразу закохалася!
Вони виявилися специфічними. Точніше процес вишивки.
По-перше, багато "мозаїчної роботи - по 2-4 хрестики одного кольору. А на готовому результаті того навіть не видно.
По-друге, готова робота взагалі здається, що вишита декількома кольорами. А насправді там  десь 10 у коричневій гамі. Можливо ,така специфіка монохромних робіт.
І все ж, я їх люблю. Правда, вони милі?

Ну а це дехто корективи вносив.

Щоразу, після чергової роботи, я обіцяю собі "Все, це остання. Зупиняюся". Та проходить трохи часу і знову проявляється залежність від голки.  І саме сьогодні у мене вільний день. Ще не вирішила - ЩО творчого творитиму далі.

Про каву і не лише

Закінчився черговий етап наших мандрів. І от тепер звітую про те приємне, що не встигла зробити  до мандрів.
Це - кавоманія!  Дякую, Зірочко!!!!
Пакуночок, розгорнутий ще на пошті, не "предвещал" дивацтв.

Але коли вдома розгорнули його..................... (стільки крапочок - то спроба передати мої враження)
кава - не просто кава! А в полотняній торбиночці, що зберігає і доповнює кавовий аромат. А до    кавусі - такі прекрасні речі!

Красиво, правда? У мене особливе, дуже тепле ставлення до такої техніки. Колись мене навчила мама такі речі робити. І голка у нас була. Але тепер є лише спогади про маму та усе те, що вона мене навчила.
Ну а тепер  про майстриню! Цю красу зробила дівчинка, у якої чоловік-кавоман і саме він обирав каву.
Дякую, Олічка!
А в мене тим часом, купа новин: зробила дещо новеньке і цікаве. А ще побувала в м. Суми і виявила, що там суцільний клондайк майстриньі технік. Вперше в реалі побачила те, що до дотепер бачила в інеті і вчилася через інет. Та про те - згодом ;)