Дощовий настрій

Дощовий настрій - це не завжди сонливість, пасивність і апатія.  Ось вже декілька днів за вікном сірі стіни дощу. А мені хочеться творити - все й відразу. Та лише вмінь бракує.
Ось мої спроби!
Джинс і червоне. Так мені хотілося...
На своїй раритетній  "Зінгер" настрочила джинс. А вже потім повирізала і обтягнула рамочку-заготовку. Прикраси - шифонові бантики, і трііішечки паєток, щоб веселіше було.

Ну а це - моя пристрасть. Чомусь переконана, що отаке сіре натуральне полотно прикрасить будь-який стиль. Натуральні льняні тканини житомирського виробництва.  ... і трошки квілінгу.

 а тепер я роздумую - може час спинитися з тими рамочками? Втім, буду дарувати їх.

Рамочки.

Мабуть, таки маю пристрасть до рамочок.
Спочатку короткий екскурс в перші спроби. Ось вони! Класичні дерев"яні рамочки мені хотілося прикрасити!

Ну а далі безпосередньо про те, що спало мені на думку цими прохолодними дощовими днями!
А чому б основу для декору не зробити самому? Картон - то упаковки від печива з кондитерського  магазинчика.
Я дуже хотіла зафіксувати усі етапи, але виявила, що МК - то досить не просто. І тому маємо - що маємо. Головне дуууже чітко, з точністю до міліметра все розрахувати. І лише в останній момент вирізати віконце.

Вирізану рамочку відразу варто проклеїти. Тому заготовлюємо таких же по ширині "брусочків".

Ось такі заготовочки вийшли!

А далі я захопилася процесом і трохи забула пофотографувати. Отож, був задум обмотати рамочку сірим шнуром. Але, як бути з кутиками? Саме тому вирішила підмостити туди джинс. З джинсу повирізала фартушки. Поприклеювала їх, а вже фінішом стало замотування нитками.

І - вуаля!

Кришечку також вирішила обтягнути джинсом і проклеїти.

Аби вішати на стіну, мотузочку також зробила з тієї ж сірої нитки. А чому б і ні?

Рамочка має нормальну вагу - не суперлегка, і не важка.
Відчуваю, що стану постійним клієнтом кондитерського магазинчика. Щоправда, майстриня Оксана поділилася досвідом - коробки з-під спиртного краще підходять для творчості. Саме коробки.
Спробуйте зробити рамочки! Це просто і приємно!

Вишивальне.

Зараз творю рамочки. Але не задоволена власне тим, як не гарно вони виходять на фото. Тому про них пізніше. А зараз - запрошую у галерею вишитого. Те, від чого я залежна ось вже кілька років. І не знаю, чи звільнюся від тієї залежності...
 Отож. Це моя  незавершена блузочка ( ну нема мотивації швиденько обробити низ і горловину...) На ній - 43 кольори, вишивалося досить легко.

А ось  це - остання картина. Вона мені дуже сподобалася свого часу, але в реаліях все вийшло значно пастельніше.  І все ж вікно, з якого видно море, я вже маю. Цю картину присвятила а відтак і подарую своєму коханому чоловікові, який ось за тиждень повернеться з-за моря-океану. З Африки.

А цю картину я вишила на подарунок досить близькій людині. Та після того, як подароване полотно рік не могло потрапити до багетної майстерні, вирішила, що більше  на подарунки нічого не вишиватиму.

... А коли вишивала, точніше коли вже вишила гори, то отримувала своєрідний релакс у спеку. Дуже люблю гори.Карпати.

А далі реінкарнація  колись набутого. Після десятка років я знову спробувала гладь. Вийшло. Це елемент сумки. Про неї колись пізніше. А ще  я дуже люблю сіре полотно - натуральне, природнє.

Ну це з останнього. І того, що було сфотографоване...

Ну а це безпосередньо конвертик...

Спочатку...

Привіт!
Я ще зовсім не розуміюся - як прикрасити і гарненько все налаштувати. Це буде згодом.
А для початку покажу те, що вже зроблено цього тижня.
Це конвертик для грошей на День народження. Використала все те, що було в комірках. А саме: кольоривий картон, рафія, льняне полотно-сітка, ну і квіточки-напівбусинки та звісно - бажання.
Я не волшебник- я только учусь.

... ну ось! І навіть не можу розібратися, як вставити зображення. Вставлю пізніше.